- цинкування
- техн. оцинко́вывание, цинкова́ние
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
цинкування — я, с., мет. Дія за знач. цинкувати … Український тлумачний словник
цинкування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
цинк — I у, ч. Zn. Хімічний елемент, проста речовина якого – синювато сріблястий ковкий метал, яким вилучають золото з ціанідних розчинів, покривають інші метали (цинкування). II а, ч. Старовинний духовий мундштуковий музичний інструмент … Український тлумачний словник
цинкувальний — а, е, мет. Признач. для цинкування … Український тлумачний словник